Вадим Кондратюк
По ланах дирчить чудова техніка,
Знов врожайність соняшника звищила.
Покохай, Марічко, зоотехніка,
Доки його ломом не вперіщило.
Покохай, мерзотного паскудника,
Без чуття найменшої провини,
В нього ж півмішки кінського збудника -
Це й мерця підніме з домовини.
Покохай в конторі біля каси,
Чи в кутку червонім до засідання,
В нього ж тона силосної маси,
Й довгий шприць для штучного запліднення.
А як льоха в хліві опороситься,
Чи в сінях заквохчуть курка з гускою,
Він до них так лагідно відноситься,
Що Одарка з ревнощів аж лускає.
А в коханні теж, немов для прикладу
Проявляє здібність дуже файну.
З ним у ліжку завжди маєш вигляду,
Як польова миша під комбайном.