Сова — текст песни (Александр Авагян)

Александр Авагян



Сова в зачинене вікно влетіла і сіла на плече.

І важко кліпає очима.

Раптом несподівано довгу когтисту лапу простягнула

До серця мого і доторкнулась.

То була журба.

Думка червоним круком неприрученим билась у скроні.



Важкі, сковані руки,

Немов прибитії додолу долоні.

Варта!

Вона не прийде, її немає.

Брами розбиті, мури зникають.

Кохання над містом.

Як зорі, прозоре намисто весни.

Кохання, який в тебе колір?

Чи ночі, весни, чи імені?

Чекання. Чекати даремно.

Я знаю. Я знаю, це зайве.