По битій дорозі мого буття... — текст песни (Владимир Завгородний)

Владимир Завгородний



По битій дорозі мого буття

марширують бійці в різнобарвних колонах,

та всім їм назустріч сяє зірка одна –

недосяжна зірка Перемоги.



По битій дорозі мого буття

блукають гнучкими стежками філософи,

та кожному сяє зірка окрема –

зірка його неповторної Істини.



По битій дорозі мого буття

летять на крилах натхнення поети,

сміливо стрибаючи поміж зірками –

грають ними в пінг-понг.



По битій дорозі мого буття

кружляють злочинці, великі й маленькі.

Ті зорі, що падають з неба додолу, -

вони ховають в кишені.



По битій дорозі мого буття

прямують, диви, на катках байдужі,

та все, що трапляється їм на дорозі, -

вони вирівнюють в сірий асфальт!



По битій дорозі мого буття

крокує зовсім самотня людина,

іде та співає собі, а дорога – мов шпага –

пронизує йому серце.