Розійшлися дві дороги, дві дороги - два шляхи.
Розійшлися, розлетілись ми, як вільнії птахи.
Я пішла на захід сонця, ти пішов на його схід -
Вже не бачу на долонці я твоєї долі слід.
Дві дороги розвели нас, розкидали по землі,
Як розходяться у морі два самотні кораблі.
Що ти робиш, я не знаю - може, тужиш, може, ні.
Ти веселий - знов сумна я, знов невесело мені...
Там, де я - там тебе нема,
Там, де ти - там завжди зима.
Там, де я - в небесах птахи,
Там, де ти - там одні сніги.
Там, де я - там веселий сміх,
Там, де ти - там журба і гріх.
Там, де нам було добре вдвох -
Не росте чортополох.
Ми далекі люди стали, ми на різних берегах:
Берег мій завжди зелений, берег твій завжди в снігах.
Друзі кажуть Божевольні, друзі знають більше нас,
Ну а я прохаю долю нам побачитись ще раз.
Там, де я - там тебе нема,
Там, де ти - там завжди зима.
Там, де я - в небесах птахи,
Там, де ти - там одні сніги.
Там, де я - там веселий сміх,
Там, де ти - там журба і гріх.
Там, де нам було добре вдвох -
Не росте чортополох.
Там, де я - там тебе нема,
Там, де ти - там завжди зима.
Там, де я - в небесах птахи,
Там, де ти - там одні сніги.
Там, де я - там веселий сміх,
Там, де ти - там журба і гріх.
Там, де нам було добре вдвох -
Не росте чортополох