Виктор Байрак
Жнива шпаками густо вкрились,
Дерева виплюнули зілля,
Кури несуться, як сказились,
Когут співа, мов з божевілля.
В очеретах човпеться риба,
Червінці їй до чрева правлять,
Метелик взір кульбабку здибав,
Її стеблом прямує равлик.
Пацюк повзе до зерносховищ,
В ожередах бідують миші...
Хіба з російскої так мовиш?
Отож я з неї і не пишу!
