Невже та вiдстань невблаганна... — текст песни (Денис Голубицкий)

Денис Голубицкий



Яні



Невже та відстань невблаганна

і справді розділила нас?

Ти не сестра і не кохана.

Але ходу притишив час,

твою помітивши відсутність...

Я хочу осягнути сутність

усіх необережних слів.



І все, що буде... буде потім.

Аби не запізнився потяг

на ті безмежні п’ять хвилин.

А насолода і полин –

вони в житті звичайно поруч.

Та за плечем твоїм праворуч

є охоронець мовчазний.

Я трохи заздрю тому пану...

Ти не сестра і не кохана –

лише промінчик золотий.

Як зберегти ту крихту світла?

В моїм житті сторінка світла.



В долонях кришаться роки –

Господь гортає сторінки.



2004