Николай Шошанни
Я роздумую, як бути,
Щоб нічого не забути,
Розповісти вам про себе
Все правдиво, так як є:
Нарекла мене матуся —
Інна, Інночка, Іннуся,
Так і по-сьогодні звуся.
Далі — про життя моє:
Я вже вмію танцювати,
Вмію кицю малювати
І образи забувати.
Вчу дорослих доброті...
Разом з мячиком стрибаю,
Кажу ляльці: Баю, баю...
І від брата потерпаю.
Що ж... Брати тепер не ті...
На людей, що ходять чинно,
Дивлюсь круглими очима,
На промінчик схожа чимось
І літаю уві сні,
Бо живуть в ляльковій хаті
В мене зайчики вухаті,
Всім привітно посміхатись
Так і хочеться мені...
Маю друзів я багато,
Всім люблю допомагати,
Помічниця мамі з татом,
Бо до праці — залюбки,
Я бажаю всім на світі
Щоб завжди прекрасні квіти
Дарували людям діти
І раділи їх батьки...
1996